7 грудня. День української хустки. Катерина Білокур

 7 грудня народилась Катерина Білокур (7.12.1900- 10.06.1961) — українська художниця, майстер народного декоративного живопису.

Точна дата народження невідома. Дослідники називають дату 7 грудня (день Святої Великомучениці Катерини).

Про свої перші кроки у мистецтві Катерина Білокур згадувала:

Украла у матері кусочок білого полотна та взяла вуглину… І я намалюю з одного боку полотнини що-небудь, надивлюсь-намилуюсь, переверну на другий бік – і там те саме. А тоді виперу той кусочок полотна – і знов малюю… А одного разу… намалювала не краєвид, а якихось видуманих птиць… Мені було радісно на душі від того, що я таке зуміла видумати! І дивилась на той малюнок, і сміялась, як божевільна… От мене на цьому вчинку і поймали батько та мати. Малюнок мій зірвали і кинули в піч… «Що ти, скажена, робиш? Та, не дай Бог, чужі люди тебе побачать на такому вчинку? То тебе ж тоді ніякий біс і сватати не буде!..» Але куди я не йду, що я не роблю, а те, що я надумала малювати, – слідом за мною…

Обідно мені на природу, що так жорстоко зі мною обійшлася, наділивши мене такою великою любов’ю до того святого малювання, а тоді відібрала всі можливості, щоб я творила тую чудовую працю во всю шир мого таланту!

7 грудня в усьому світі святкують День української хустки. Хустка для українського народу завжди була прикрасою, яка зберігає в собі народні традиції.

Хустка- це оберіг жінки, тому що з давнини вважається, що вона оберігає жінок від усього злого,від лиха та хвороб.

Як-то гарно усе гарно

Бог у небі склав

Що й мені і мамі

Він хустину дав.

Хустиночко, хустиночко,

Мережана, шита

Від сьогодні обіцяю

Я тебе носити.

Мов берегиня вроди, хустка

Здавна у нашій стороні.

На ній і гроно, і пелюстка,

І небо, й радуга на ній.

Українці в захваті від краси українських хустин, від орнаментів та візерунків, якими вони прикрашені.

ХУСТИНА ДЛЯ ЖІНКИ ЗАВЖДИ АКТУАЛЬНА.

Одягнеш хустину і ти - справжня жінка ,

Бо ти з України і ти - українка,

А наша хустина - жіноча прикраса,

Із роду до роду, не втрачена часом.

Це витвір людини, це символ народу

І хустка барвиста не вийде із моди.

З чим можна зрівняти квітчасту хустину?

Хіба є щось краще її на заміну?

У ній і традиції, в ній і культура,

Хустки є для свята і є для зажури,

Хустина, як пісня, легка і крилата,

Як мамина ласка, як батьківська хата.

В ній осінь чарівна, в ній лагідне літо

В ній квіти найкращі в своїм розмаїтті.

Хустина , як вітер приємний, весняний,

І тепла та ніжна, як руки у мами.

У нас вишиванки, хустина, калина

Це символи й гордість, краса України.

У них вкарбувалась любов до Вітчизни,

З появи на світ... і до самої тризни...

Це символ прихильності, символ прощання,

Це символ скорботи і вічне кохання,

Хустки українські - найкращі у світі,

Тож як же ми можемо їх не любити?

І мода на хустку у нас не зникає,

Її кожна жінка на себе вдягає.

В сучасному стилі і гарно й звабливо,

Завжди неповторно та дуже красиво.

Хтось носить хустику у будні , хтось в свято ,

Хтось скромну, просту. Ну, а хтось і багату ....

Хустина для жінки завжди актуальна,

А жінки в ній мила, приваблива, гарна.

І магію вічності в собі тримає ,

І , як оберіг ю, від біди захищає .

Таємність жіночу ховає хустина,

І жінка у ній- дивовижно вродлива.

І де б не були ви, в якім кінці світу,

Отож не цурайтесь хустину носити.

Садок в ній чарівний у листі, у квітах,

І жінка в хустині прекрасна, як літо.

І знайте дівчата, в хустині жіночість,

Чаруйте коханих, хай бачать їх очі,

Що ви їхні панни , таких більш немає,

Як в нас, в Україні, чарівних і гарних.

Тамара Франчук-Шандрук.

#Ukr_Hustka_Record

#Берегине_моя_українська_хустко #ВсесвітньогоДняУкраїнськоїхустки, #ДУХ

#Українська_хустка

#Зроби_фото_з_хусткою

#Українська_Хустка

#Хустка_Традиції

#Україна_світ