Знайомство з континентом Африка продовжується. Цього разу відправляємось до Кенії.
І. ПЕРЕГЛЯД ВІДЕО "Знайомство з Кенією"
І. ПЕРЕГЛЯД ВІДЕО "Знайомство з Кенією"
ІІ. ОВОЛОДІВАЄМО ДОСВІДОМ.. Гарні прикраси намистини дуже часто роблять саме в Кенії. Наприклад, в племені масаї жінки виготовляють намисто на продаж туристам.
Спробуйте і Ви - спосіб створення вас приємно здивує.
ІІІ. СЛУХАННЯ:
Кенійська казка "БАГАТТЯ НА ПАГОРБІ"
Колись дуже давно було в Кенії велике озеро з дуже холодною водою.
Багато звірів приходило до озера вночі напитися води. А люди вночі ніколи туди не ходили — боялися, що звірі можуть роздерти або з’їсти їх.
Якось один багач, у якого була прегарна дочка, оголосив:
— Я віддам дочку за того, хто піде до озера ввечері й просидить у воді до ранку.
А в тому селі був юнак, який палко кохав дочку багатія. І сказав він своїй матері:
— Я спробую просидіти у воді всю ніч, щоб одружитися з моєю коханою.
— Не роби цього,— злякано сказала мати.— Ти ж у мене єдиний син. Вода в озері дуже холодна, тебе можуть з’їсти звірі.
Вона не переставала плакати, але син твердо сказав:
— Не плачте, мамо. Я спробую щастя, бо кохаю цю дівчину!
Пішов він до батька дівчини і сказав, що просидить в озері цілу ніч. Багач наказав своїм слугам сховатися там, щоб можна було слідкувати за хлопцем.
Коли настала ніч, юнак пішов до озера. А мати його пішла слідом, та так, щоб він її не бачив.
Недалеко від берега, де юнак увійшов у воду, був пагорб. На тому пагорбі жінка розклала багаття. Дикі звірі бачили вогонь і не зважувалися підійти до берега.
Хлопець теж побачив вогонь і зрозумів, що це зробила його мати. Він думав про материнську любов, і вона зігрівала його всю ніч у холодній воді.
Настав ранок. Юнак пішов до багача, але той сказав:
— Мої слуги кажуть, що неподалік від озера вони бачили вогонь. Він зігрівав тебе, тому ти й просидів у холодній воді цілу ніч. Не віддам за тебе мою доньку.
Юнак дуже розсердився і пішов до судді.
— Ну,— мовив суддя,— це дуже простий випадок.
Наступного ранку юнак із матір’ю і багач зі слугами прийшли до судді. В залі було багато людей, які хотіли послухати, чим це скінчиться.
Суддя попросив, щоб йому принесли глечик із холодною водою. За сорок кроків від глечика він розклав багаття.
— А зараз,— сказав він,— почекаємо, поки вода нагріється.
Та люди закричали:
— Але вогонь так далеко, що він не може нагріти воду!
Тоді суддя запитав:
— А як же міг цей юнак зігрітися від багаття, що було за сорок кроків від нього?
Суд закінчився на користь юнака, і той одружився з дочкою багача, і прожили вони щасливо багато-багато років.
Наш висновок: дуже повчальна казка. Кенійці - мудрий народ.
